Промисловий сектор України переживає глибоку трансформацію: одночасно руйнується частина старої індустрії та будується нова, більш сучасна, ефективна і орієнтована на інтеграцію з ЄС.
До 2022 року Україна мала потужну промислову базу — металургія, хімія, машинобудування, легка промисловість. Масовані ракетні удари завдали колосального удару по підприємствах, розташованих переважно на сході та півдні країни. За оцінками ЮНІДО, пряме руйнування промислових об’єктів оцінюється у десятки мільярдів доларів.
Але в цих же умовах виникають нові виробничі потужності. Заводи переносяться ближче до кордону з ЄС — у Закарпаття, Волинь, Рівненщину. Нові підприємства проектуються з урахуванням стандартів ЄС та енергоефективності.
Оборонна промисловість як локомотив
Найдинамічнішим сегментом промисловості стало оборонне виробництво. Україна нарощує власне виробництво дронів, боєприпасів, засобів захисту та спеціалізованих транспортних засобів. Цей сектор залучає найбільш мотивованих підприємців та інженерів.
Паралельно розвивається виробництво для цивільних потреб відновлення: будматеріали, системи водопостачання, генератори, сонячні панелі. Попит на ці товари гарантовано залишатиметься високим ще багато років.
Проблема кадрів
Найгостріша проблема нової промисловості — брак кваліфікованих робітників. Інженери та технологи або пішли на фронт, або виїхали за кордон. Технікуми та ПТУ поступово відновлюють програми, але дефіцит залишається критичним.
«Нам потрібні не просто зварювальники — нам потрібні люди, які розуміють цифрові технології й готові навчатися нових процесів. Таких поки мало»
Реіндустріалізація України — це шанс пропустити цілий технологічний цикл і одразу будувати індустрію 4.0: автоматизовані, чисті та конкурентоспроможні виробництва, інтегровані в ланцюжки вартості ЄС.
