Медична реформа в Україні, розпочата у 2017 році, є однією з найглибших системних трансформацій, що відбулися в країні за роки незалежності. За сім років вона кардинально змінила спосіб, у який держава фінансує та організовує охорону здоров’я.
Ключовим новатором стало запровадження Національної служби здоров’я України (НСЗУ) — страховика, який фінансує медичні послуги на основі укладених договорів з лікарями та лікарнями. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» замінив радянську систему фінансування ліжко-місць.
Реформа первинної ланки — сімейних лікарів — вважається однозначним успіхом. Пацієнти отримали право вільно обирати сімейного лікаря, підписати з ним декларацію і отримувати первинну медичну допомогу безоплатно. Понад 25 мільйонів українців підписали такі декларації ще до початку повномасштабного вторгнення.
Що ще не вирішено
Попри успіхи, реформа має незакриті питання. Другий рівень — спеціалізована медицина — реформується значно повільніше. Багато районних лікарень залишаються недофінансованими та застарілими. Нерівність у доступі до якісної медицини між великими містами та сільськими громадами зберігається і навіть посилилась.
War додала гостроти: частина медичних закладів зруйнована, частина — евакуйована, лікарі і медсестри або мобілізовані, або виїхали. Кадровий дефіцит — критичний у деяких регіонах.
Нові пріоритети
Після 2022 року система охорони здоров’я опинилася перед новими завданнями: лікування бойових поранень, реабілітація ветеранів, психологічна допомога і масова імпортозаміна медикаментів, що раніше постачалися з Росії або через Росію.
«Ми будували нову систему охорони здоров’я, і war перевірила її на міцність. Вона не зломилася, але показала, де ще треба зміцнювати»
Медична реформа потребує продовження: більше сімейних лікарів у сільській місцевості, краще фінансування спеціалізованої допомоги та системна програма психіатричної підтримки. Здоров’я нації — це не витрата, а найефективніша інвестиція.
