Парадокс: навіть у розпалі повномасштабної війни іноземні компанії інвестують в Україну. Це не масове явище, але і не виняткова дивацтво — це прагматичний розрахунок тих, хто бачить довгостроковий потенціал.
За даними НБУ та МЕРТ, у 2024-2025 роках обсяг прямих іноземних інвестицій залишається значно меншим, ніж у довоєнний час, але не нульовим. Приходять переважно стратегічні інвестори, що мають терпіння та апетит до ризику.
Найактивніші сектори — IT та FinTech, відновлювана енергетика, переробна промисловість (особливо харчова) та будівництво. У цих галузях Україна пропонує унікальне поєднання: кваліфіковану робочу силу, нижчу за середньоєвропейську вартість праці та величезний потенціал внутрішнього ринку.
Що стримує
Основні бар’єри для інвесторів очевидні: безпекові ризики, непередбачуваність регуляторного середовища та корупція. Попри прогрес у боротьбі з корупцією, Україна все ще посідає нижчі позиції у міжнародних рейтингах, ніж хотілося б.
Окремою проблемою є страхування воєнних ризиків. Без гарантій від держави або міжнародних інституцій багато компаній не готові ризикувати капіталом. Спільні гарантійні механізми ЄС та MIGA (Міжнародна агенція гарантування інвестицій) частково вирішують цю проблему.
Що приваблює
Перспектива членства в ЄС — можливо, найпотужніший магніт для інвесторів. Доступ до найбільшого єдиного ринку в світі з нульовими або мінімальними митами відкриває колосальні можливості для виробників, орієнтованих на Європу.
«Ми вірили в Польщу 30 років тому, коли це теж здавалося ризикованим. Україна — наступна така можливість, і вікно відкрите зараз»
Більш активне залучення іноземних інвестицій — це питання реформ, гарантій та комунікації. Україна повільно, але рухається у правильному напрямку, і є всі підстави очікувати суттєвого зростання інвестиційних потоків у найближчі роки.
