У 2024 році ЄС запустив Ukraine Facility — інструмент підтримки України на 50 мільярдів євро до 2027 року. Це найбільше фінансове зобов’язання Євросоюзу щодо третьої країни в його історії.
Кошти розподілені між кількома напрямками: бюджетна підтримка (для покриття поточних видатків держави), інвестиції в інфраструктуру, реформи та технічна допомога. Перша частина вже надходить і допомагає Україні фінансувати соціальні видатки навіть за умов дефіциту бюджету.
Інвестиційна складова спрямовується в енергетичну інфраструктуру, транспорт, соціальні об’єкти та місцеве самоврядування. Конкретні проекти відбираються на основі пріоритетів України та критеріїв ЄС — це означає прозорість, але й певну бюрократичну тяганину.
Перші результати
За перші 18 місяців реалізації Ukraine Facility на конкретні проекти освоєно близько 30% від інвестиційного компоненту. Основні вкладення — в енергетику (розподільні мережі, захист підстанцій, автономне живлення), відновлення шкіл та лікарень у деокупованих громадах, а також реконструкцію ключових мостів та доріг.
Проекти реалізуються через Мінфін та Мінінфраструктури за процедурами публічних закупівель. Моніторинг здійснює Рахункова палата разом з аудиторами ЄС.
Проблеми та критика
Громадські організації критикують надто складні процедури відбору та довгі терміни між затвердженням проекту і початком будівництва. У деяких регіонах затримки вимірюються місяцями, тоді як потреби — термінові.
«50 мільярдів — це величезні гроші. Але ефективність визначається не тим, скільки виділено, а тим, скільки реально змінило life of citizens»
Ukraine Facility — це не лише гроші, а й стимул для реформ. Отримання траншів прив’язане до виконання конкретних умов: антикорупційне законодавство, незалежність судової системи, реформа держслужби. Таким чином ЄС використовує фінансову підтримку як каталізатор системних змін.
